Острів Сокотра (Ємен)
Дивовижний вигляд острова Сокотра, розташованого на території Ємену, нагадує декорації до фантастичного фільму. Мальовнича флора острова ніби з'явилася з іншої планети. Велика кількість рослин і тварин, які тут ростуть і мешкають – ендеміки, тобто не зустрічаються в інших куточках планети. Одні з найпопулярніших представників місцевої флори – кіноварно-червоні драцени, або дерева драконової крові. Крім них, на Сокотрі виростають унікальні пляшкові дерева. Дістатись екзотичного острова дуже складно: спочатку потрібно оформити візу в уряду Єменської Республіки, який неохоче її видає, потім – знайти відповідний рейс. Зазначимо, що в аеропорт Хадібо, головного та єдиного міста Сокотри, літають лише два перевізники. Рейси виробляються із Сани, столиці Ємену. Однак у авіаперевізників постійно змінюються розклад та ціни.
Острів Великодня (Чилі)
Цей туристичний маршрут досить відомий, але маловідвідуваний. За словами місцевих жителів, острів Великодня, або Рапа-Нуї, розташований «серед нічого». Зазначимо, що до найближчого поселення звідси більше 2500 км, які потрібно подолати повітряним або водним шляхом. Періодичність рейсів до Великодня залежить від пори року та погодних умов. За даними археологів, цей острів, який став синонімом віддаленості від цивілізації та «населений» кам'яними бовванами, був домом для 15 тис. чол. Згодом його населення скоротилося до кількох сотень. В даний час на острові Великодня постійно проживає 5 тис. чол., більшість з яких зайняті в туристичній індустрії. Серед відокремлених місць острова на особливу увагу заслуговує кратер згаслого щитовидного вулкану Рано-Кау.
Архіпелаг Піткерн (заморська територія Великобританії)
Незвичайний архіпелаг, розташований у Тихому океані і що складається з чотирьох островів вулканічного походження, є заморською територією Сполученого Королівства. Кількість місцевих жителів, які оселилися лише на найбільшому острові, не перевищує 50 осіб. У подібній ситуації місцева влада розробила спеціальну програму, згідно з якою будь-яка людина, яка бажає переїхати на Піткерн, отримує безкоштовну землю під житло. Крім цього, переселенці одержують підтримку при відкритті власного бізнесу. Однак цією програмою мало хто скористався: громадян відлякують перспектива отримувати продукти раз на три місяці та проживання на самоті. Зазначимо, що дістатися архіпелагу можна лише водним шляхом. Проте, Піткерн залишається затребуваним туристичним напрямом, а 80% річного доходу до бюджету приносять саме відпочиваючі.
Архіпелаг Трістан-да-Кунья (заморська територія Великобританії)
Цей віддалений архіпелаг настільки важкодоступний, що тут відсутні аеропорт та морська гавань. На острівній заморській території Великобританії є лише порт для рибальських суден та наукових експедицій. Зазначимо, що від Трістан-да-Кунья до найближчого великого міста, південноафриканського Кейптауна, плитимуть майже тиждень. На архіпелазі заселено лише головний острів. Згідно з дослідженнями населення не перевищує 300 осіб, які давно стали один одному родичами. Острів знаходиться під протекторатом Сполученого Королівства, а його «столиця» зветься Едінбург Семи Морей. Архіпелаг розташований далеко від морських маршрутів, але остров'ян це не заважає. Тут є школа, госпіталь та поштове відділення. Безробіття та злочинності на архіпелазі немає, а земля знаходиться у загальному користуванні. Туризм приносить місцевій владі невеликий дохід: тут немає ні особливих пам'яток, ні готелів. Щоб потрапити на острів, потрібно отримати дозвіл влади острова. Потім вони домовляються з морським перевізником із ПАР та організують розміщення туристів в одній із сімей.
Палмерстон (острова Кука)
Особливість Палмерстона в тому, що це заселений кораловий атол у Тихому океані. Він розташований за 3200 км від Нової Зеландії – найближчої «великої землі. Протягом року повз нього пропливають не більше десяти суден. Двічі на рік у порт Палмерстона заходить великий корабель із Нової Зеландії. Весь острів заселений нащадками корабельного тесляра Вільяма Мастерса, який потрапив сюди 1860 року. Він мав кілька дружин, від яких з'явилися 17 дітей. Нині його нащадків досягло 1 тис. чол. Крім них, на Палмерстоні проживає 60 осіб. На острові немає магазинів. Усі необхідні товари аборигени змінюють на рибу новозеландських моряків. На Палмерстоні є електрика та телефонна станція. Основні заняття аборигенів – рибний лов, заготівля кокосових горіхів і пташиного пір'я. Доходи від туризму тут невеликі. Зазначимо, що мешканці Палмерстона не користуються грошима.