Ліхтенштейн
За оцінками фахівців, найважче отримати громадянство Ліхтенштейну. Щойно іноземець отримує це право, реєстраційна служба Ліхтенштейну вимагає від нього відмовитися від громадянства іншої країни. Досить жорсткі вимоги висуваються і до громадян, які народилися в цій державі. Для підтвердження громадянства їм необхідно прожити в країні не менше 30 років. Якщо іноземець перебуває у шлюбі з громадянином Ліхтенштейну, то термін отримання громадянства скорочується до 5 років.
Катар
У Катарі теж є певні труднощі з отриманням громадянства. Головна умова – наявність батька-громадянина цієї держави. Громадянство по материнській лінії не дає права на отримання громадянства Катару. Охочі отримати його повинні легально проживати на території країни не менше 25 років, не залишаючи її понад два місяці поспіль. На рік Катар натуралізує не більше 50 іноземців і надає постійне місце проживання (ПМП) лише 100 експатам. Крім того, натуралізовані громадяни не мають таких самих прав та пільг, як корінні жителі Катару.
Кувейт
Третьою країною, що найменше підходить для еміграції, експерти вважають Кувейт. Причини – низький рівень життя та складні умови отримання громадянства. Іноземці, які проживають у Кувейті та бажають стати громадянами цієї країни, повинні прожити тут не менше 20 років. Цей термін скорочується до 15 років, якщо особа – громадянин іншої арабської країни або чоловік жителя Кувейту. Крім того, той, хто претендує на ПМП, має вільно розмовляти арабською і бути мусульманином або за народженням, або за зверненням. При цьому новонавернені мають дотримуватися релігійних правил протягом п'яти років.
Бутан
Значні складнощі підстерігають охочих набути громадянство Бутану. Влада цієї країни ретельно регулює та постійно контролює всі поїздки на свою територію. Бутан – одна з найбільш ізольованих країн у світі, яка не відкривала своїх кордонів для туризму до 1974 року. Зазначимо, що закон про громадянство в Бутані дуже суворий і свідчить, що для його отримання обоє батьків мають бути корінними жителями. Це стосується людей, народжених у цій державі. Громадяни, які мають тільки одного з батьків-бутанців, можуть подати заяву на отримання громадянства за натуралізацією після 15 років проживання в країні. Іноземці, які не мають батьків-бутанців, – тільки після 20 років проживання на цій території. Це правило стосується переважно державних службовців (для них достатньо 15 років проживання в Бутані). Серед вимог для отримання натуралізованого громадянства – складання присяги на вірність королю, країні та бутанському народу.
Нова Зеландія
Замикає топ-5 країн, які найменше підходять для еміграції, Нова Зеландія. Несподіване потрапляння її в цей рейтинг пояснюється низьким рівнем життя та високими фінансовими витратами. Однак ці проблеми компенсуються гарною екологічною ситуацією та ізольованістю від світу. Згідно з результатами опитування InterNations, майже половина громадян Нової Зеландії (49%) вважають своє фінансове становище найгіршим. На думку більшості респондентів, їм часто не вистачає коштів для комфортного проживання. Щодо вартості життя в країні, то негативно оцінюють цей показник 75% опитаних. Крім того, деякі елементи еміграційної політики Нової Зеландії, зокрема справедлива оплата праці, гірші за середньосвітові показники. Деякі новозеландські політики називають це явище "кризою вартості життя" і відзначають зростання цін на продукти, бензин і житло. Єдине, що задовольнило 95% прибулих, – навколишнє середовище та чудові кліматичні умови.