FX.co ★ Попереду брак металів, нуль чистого прибутку під загрозою

За даними Bank of America, нестача основних металів не дозволить країнам до 2050 року досягти цілей за нульовими викидами, оскільки недостатньо уваги приділяється поточному фінансуванню в ресурсному секторі.
Цілі нульових чистих викидів, які мають бути досягнуті не пізніше 2050 року, знаходяться під загрозою через брак металів, які важливі для технологій майбутнього. А для енергетичного переходу все зводиться до фінансування гірничодобувних проєктів.
За заявою стратегів по сировинних товарах Bank of America Майкла Відмера та Франсіско Бланча: світ повільно усвідомлює цю загрозу. А Китай, який є найбільшим виробником багатьох найважливіших ресурсів, посилює ризик постачань для західного світу. У центрі уваги знаходяться основні метали мідь і нікель, але ми виділяємо 27 MIFT, що використовуються в електромобілях.
27 MIFT, ідентифікованих BofA, включали літій, кобальт, нікель, марганець, алюміній, іридій, молібден, мідь та інші. Перераховані варіанти використання включали все ‒ від харчування електромобілів, вітряних додатків і зберігання енергії.
Одне з рішень цієї проблеми ‒ більше інвестицій. А це означає як мінімум подвоєння капітальних витрат на гірничодобувну промисловість.
Гірничодобувна промисловість до 2030 року повинна щорічно витрачати 81 мільярд доларів, і це тільки для того, щоб уникнути дефіциту і досягти чистого нуля.
Ще одне рішення ‒ нові технології та переробка. Технології, які можуть допомогти, включають літій-залізо-фосфатні батареї для електромобілів, внесок ядерної енергетики та нові виробничі технології.
Енергетичний перехід не буде дешевим, але окупність інвестицій в гірничодобувну промисловість також виглядає дуже твердою: BofA оцінює приголомшливі +94 ‒ 317%.
За оцінками ООН, до 2030 року витрати на адаптацію складуть 140-300 мільярдів доларів на рік.
Виходячи з капітальних витрат на видобуток корисних копалин, необхідних для досягнення чистого нуля, окупність таких інвестицій може бути приблизно між +94 і 317%.
А за нинішнього стану справ до 2030 року може бути досягнуто лише 38% скорочення викидів вуглекислого газу.