FX.co ★ Байден виділяє на інфраструктуру 1,9 трлн$ за рахунок підвищення податків з 21 до 28%

Президент Джо Байден оголосив про великий план розвитку інфраструктури – другу велику законодавчу ініціативу після ухваленого на початку березня плану допомоги від коронавірусу на суму 1,9 трильйона доларів. Пропозиція включає в себе близько 2,2 трильйона доларів на нові витрати протягом восьми років, що ще більше збільшує державні витрати.

Попри свою назву, план передбачає, що тільки частка коштів буде витрачена на інфраструктуру. Байден хоче витратити 600 мільярдів доларів на транспортну інфраструктуру (мости, дороги, аеропорти тощо) та понад 300 мільярдів доларів на поліпшення комунальної інфраструктури (труби для питної води, електричні мережі, широкосмуговий доступ). Він також пропонує вкласти понад 300 мільярдів доларів у будівництво й модернізацію житла та шкіл, 400 мільярдів доларів на догляд за літніми американцями та інвалідами і майже 600 мільярдів доларів в інфраструктуру досліджень і розробок, виробництво та професійне навчання.

Звучить непогано, але тут є підступ. План передбачає, що всі витрати будуть профінансовані за рахунок підвищення податків. Байден пропонує підвищити ставку корпоративного податку у США з 21 відсотка, встановленого Трампом, до 28 відсотків, а також скасувати всі субсидії та лазівки для галузі викопного палива. Таким чином, згідно з пропозицією, податкові реформи додадуть близько 0,5 відсотка ВВП у бюджетні прибутки, які, як вважається, повністю окуплять інвестиції протягом наступних 15 років.

Що план Байдена з розвитку інфраструктури означає для економіки США?

Тут є двопартійна угода. Проте проблема в тому, що програми державних витрат зазвичай неефективні та коштують більше, ніж планувалося спочатку. Крім того, план спрямований на те, щоб надати уряду вагому роль у нових важливих сферах, а також ввести нормативні акти, спрямовані проти бізнесу та профспілок.

Ця пропозиція випливає з прогресивної віри Байдена в те, що уряд може й має бути головною рушійною силою економічного зростання, що цілком неправильно.Як демонструють і економічна теорія, і емпіричний досвід, приватний сектор за своєю суттю більш ефективний, ніж бюрократи (це видно на прикладі колишніх комуністичних країн). Така революція в економічній політиці США послабить ефективність розподілу ресурсів і сповільнить довгострокові темпи економічного зростання.

Ідея підвищити податки, коли економіка ще не відновилася – спірне питання. Підвищення податків послабить корпоративну Америку та перерозподілить ресурси з приватного сектору в державний, що у довгостроковій перспективі негативно позначиться на економіці. Крім того, навряд чи податкові надходження повністю профінансують план, тому бюджетний дефіцит буде зростати, ще більше збільшуючи й без того величезну купу федерального боргу.

У довгостроковій перспективі вищі державні витрати, державні борги, інфляція та корпоративні податки можуть сповільнити темпи економічного зростання та послабити корпоративну Америку та Уолл-стріт. Отже, пропозиція може бути позитивною для цін на золото, принаймні з фундаментальної точки зору.

Проте сміливі дії Байдена, схоже, поки схвалюються фінансовими ринками. Це пов'язане з тим, що бюджетні стимули посилюють апетит до ризику. Є також надія, що американська економіка відновиться швидше, ніж очікувалося раніше, й швидше, ніж Європа. Ці сподівання можуть підштовхнути дохідність облігацій до подальшого зростання, а також зміцнити долар США та створити додатковий тиск на зниження цін на золото.

Отже, попри це ФРС доведеться втрутитися й пом'якшити свою грошово-кредитну політику, якщо відсоткові ставки занадто зростуть, у облігацій все одно залишиться потенціал зростання прибутковості. Ця висхідна тенденція може продовжити чинити тиск на золото, якщо жовтий метал не знайде спосіб відхилитися від свого взаємозв'язку з відсотковими ставками, наприклад, за рахунок залучення більшої кількості інвесторів, стурбованих інфляцією.