FX.co ★ Ліра. Ось що буває, коли тоталітарні політики лізуть в фінанси

Інфляція, падіння валюти та швидке виснаження валютних резервів - все це ризики. Про це все частіше говорять інвестори та економісти з країн, що розвиваються. Особливо після звільнення президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом тепер уже колишнього глави Центрального банку.

Це вже третє звільнення за два роки, що і призвело до падіння курсу турецької ліри. Але Ердоган стверджує, що з економікою все гаразд, заявивши у своїй промові членам керівної партії AK про те, що волатильність ринку на цьому тижні не відображає змін у Туреччині щодо економіки.

Однак в тій же промові він закликав продати свої валютні активи та золото і купити фінансові інструменти на основі лір, щоб стабілізувати обложену валюту, яка з п'ятниці втратила 10% своєї вартості.

«Ризик валютної кризи росте», - пише лондонська консалтингова компанія з економічних досліджень Capital Economics. Розповідаючи про те, як колишній глава Центрального банку Начи Агбал, який мав намір боротися з двозначною інфляцією в Туреччині, піднявши ключову процентну ставку на 875 базисні пункти з моменту вступу на посаду в листопаді, вселив довіру інвесторів.

Але Ердоган довгий час дотримується неортодоксальної точки зору, згідно з якою більш високі процентні ставки викликають інфляцію та є «злом». Аналітики кажуть, що заміна Агбала кимось, більш зручним для Ердогана, і зі схожими поглядами, було лише питанням часу, що викликало побоювання інвесторів з приводу відсутності автономії Центрального банку і прийдешньої інфляції, і валютної кризи.

Наступник Агбала Сахап Кавчиоглу, за словами багатьох турецьких експертів, не має досвіду в цій галузі та має досвід критики підвищення процентних ставок, що викликає побоювання з приводу неконтрольованої інфляції.

Коли в травні 2018 року ліра різко впала через аналогічні побоювання з приводу грошово-кредитної політики Туреччини, це потрясло багато іспанських та французьких банків, які значною мірою залежали від турецьких активів. «Тепер це не проблема», - сказав Джан Сельчукі, керуючий директор Istanbul Economics Research.

Банківський сектор Іспанії лідирує з точки зору взаємодії з державним сектором Туреччини, маючи на сьогодні 14,7 млрд доларів в турецьких активах, включаючи державні облігації, в порівнянні з 20,82 млрд доларів 2018 році. За нею слідує Франція, маючи вкладень на 6,4 млрд доларів у порівнянні з 7,1 млрд доларів в 2018 році.

Що стосується ринків, що розвиваються, аналітики також бачать вторинний ризик вже обмеженим у порівнянні з 2018 роком.

Таким чином, решта світу може бути тепер в більшій безпеці, ніж була.

«Цілком ймовірно, що тиск на турецьку ліру посилиться», - написали аналітики Goldman Sachs.

Попередня стратегія турецького Центрального банку по зміцненню ліри полягала в тому, щоб купувати більше валюти за долари, тим самим спалюючи свої валютні резерви.

«Відновлення валютних інтервенцій, подібних 2020 року може бути первинною реакцією, але буфери порівняно низькі», - попередили аналітики Goldman Sachs. За їхньою оцінкою, валові валютні резерви Туреччини складають 35,7 мільярда доларів, що, на наш погляд, «недостатньо для підтримки триваючих інтервенцій».

«Дії Ердогана можуть стати останньою краплею для багатьох, - сказав Тім Еш, старший стратег з ринків в Bluebay Asset Management, - і серйозно підірвати репутацію Туреччини серед інвесторів».

Ліра втрачала в моменті близько 15% відносно долара: