Ілон Маск упевнено утримує лідерство серед найбагатших магнатів планети. Однак його дивовижний капітал тьмяніє перед статками деяких історичних постатей. Якщо поглянути в минуле, можна побачити, як люди накопичували справді величезні багатства задовго до ери технологій і інновацій. Дізнаймося, хто входить до числа найбагатших людей в історії
Очолює рейтинг найбагатших людей усіх часів правитель Малі Манса Муса, який жив у XIV столітті. Його капітал оцінюють історики в $415 млрд, але деякі експерти вважають, що реальна сума могла бути значно вищою, називаючи його статки "незліченними". Муса прославився грандіозним паломництвом до Мекки, під час якого щедро роздавав золото бідним, що спричинило інфляцію в низці регіонів. Він також фінансував будівництво численних мечетей та освітніх закладів, перетворивши Малі на культурний і освітній центр Африки.
Друге місце у рейтингу посідає Чингісхан — засновник Монгольської імперії, який жив у XIII столітті. Цей правитель перетворив Монголію на найбільшу імперію свого часу, підкоривши землі від Китаю до Європи, охопивши близько 22% світової території. Головним джерелом багатства Чингісхана були не золото чи коштовності, а величезні земельні ресурси та влада, яку вони забезпечували. Сьогодні вартість цих земель оцінюють більш ніж у $1 трлн.
Імператор Шень-цзун, який правив династією Сун у XI столітті, також вважається одним із найбагатших людей в історії. Його правління припало на період економічного розквіту Китаю, коли династія Сун забезпечувала близько 25–30% світового ВВП, що в сучасному еквіваленті становить приблизно $30 трлн. Як правитель, він контролював величезні податкові надходження та доходи від торгівлі, що дозволяло йому вести розкішний спосіб життя, утримувати потужну армію й фінансувати громадські проєкти.
Акбар Великий керував Імперією Великих Моголів із 1556 до 1605 року. Під його керівництвом держава утричі збільшила свої розміри й досягла економічного процвітання, ефективно збираючи податки й розвиваючи торгівлю. Наприкінці правління Акбара імперія забезпечувала близько 25% світового ВВП, що за сучасними мірками становить приблизно $21 трлн. Він також відзначився прагненням до культурного й релігійного єднання, заохочуючи діалог між різними віруваннями й підтримуючи мистецтво.
У Цзетянь — єдина жінка, яка займала імператорський престол у Китаї. Вона правила з 690 до 705 року, сприяючи розквіту династії Тан, яка в той період забезпечувала близько 22,7% світового ВВП, що нині еквівалентно $16 трлн. Основу багатства імперії складали доходи від торгівлі чаєм і шовком, які процвітали завдяки Великому шовковому шляху. Попри жорсткі методи управління, У Цзетянь розширила територію імперії та зміцнила її економічну могутність.
Перший римський імператор Гай Юлій Цезар, який жив у I столітті до нашої ери, посідає шосту сходинку в рейтингу. Сьогодні його статки оцінюють у $4,6 трлн, що тоді становило близько однієї п'ятої світової економіки. Після перемоги над Марком Антонієм і Клеопатрою Цезар зробив Єгипет своєю особистою провінцією, що значно зміцнило його фінансову могутність, адже Єгипет забезпечував до 30% світового ВВП того часу.
Цар Соломон, правитель Ізраїлю в X столітті до нашої ери, відомий своїми незліченними багатствами. Легенди свідчать, що він володів троном із чистого золота, інкрустованим слоновою кісткою, і мав таку кількість срібла, що воно вважалося майже неоціненним. У сучасному еквіваленті його статки становлять близько $2,2 трлн. Основними джерелами доходів були торгівля й данина від сусідніх держав, таких як Аравія та Левант.
Якоб Фуггер, німецький банкір і підприємець епохи Ренесансу, вважається одним із найбагатших і найвпливовіших людей свого часу. Його статки сягали $277 млрд, що дозволяло йому чинити величезний вплив на європейську політику. Фуггер фінансував королів і пап, а також підтримував Габсбургів, сприяючи їхньому становленню як однієї з наймогутніших династій Європи.
Вільгельм Завойовник, герцог Нормандії та король Англії з 1066 року, був одним із найбагатших правителів Середньовіччя. Його статки оцінюють приблизно в $228 млрд. Основним джерелом доходів стали значні земельні володіння, отримані після завоювання Англії. Ці землі дозволили йому зміцнити владу й щедро нагороджувати вірних союзників.
Замикає рейтинг Алан Руфус, племінник Вільгельма Завойовника. Після прибуття до Англії в 1066 році він отримав великі земельні володіння за допомогу у придушенні саксонських повстань. До моменту своєї смерті в 1093 році його статки оцінювалися приблизно в $195 млрд за сучасними мірками. Він володів значними територіями, зокрема у Йоркширі, що робило його одним із найбільших землевласників свого часу.