Чому впали дорогоцінні метали?

Ідеальний шторм ринкової волатильності, зростання прибутковості облігацій та сильний долар США обрушилися на ринок дорогоцінних металів, що призвело до стрімкого зниження цін на золото і срібло.

Деякі аналітики відзначають, що нездатність золота піднятися в п'ятницю вище 1920 доларів за унцію, на початку торгового тижня значно змінила настрої в бік ведмедів. Проте аналітики також відзначають, що срібло лідирує у зниженні.

Головний ринковий стратег Blue Line Futures Філліп Стрейбл сказав, що все, що відбувається, обертається проти срібла і золота. Відзначивши, що першим металом на товарному ринку, який почав зниження, це була мідь після невтішних даних по виробництву з Китаю. Слабкість міді вдарила по промисловому компоненту срібла, а потім потягнула вниз золото.

Водночас золото і срібло продовжують стикатися зі значним зміцненням долара США, оскільки прибутковість 10-річних облігацій знижується до 3% в очікуванні рішення Федеральної резервної системи по грошово-кредитній політиці, яке відбудеться у середу.

Індекс долара США за останні 20 років торгується на найвищому рівні. Прибутковість облігацій США так само знаходиться на найвищому рівні з 2018 року, оскільки ринки очікують, що Федеральна резервна система агресивно підвищуватиме відсоткові ставки.

На думку Оле Хансена, голови відділу сировинної стратегії Saxo Bank: якщо золото і знайде будь-яку підтримку, то вона, ймовірно, з'явиться лише після засідання ФРС у середу про прийняття рішення по грошово-кредитній політиці.
Попри те що золото відчуває труднощі на початку тижня, аналітики все ж зберігають деякий оптимізм.

Головний ринковий стратег SIA Wealth Management Цешинскі зазначив, що все ще багато невизначеності щодо планів ФРС стосовно агресивного підвищення відсоткових ставок. Зазначивши, що центральний банк США ризикує підштовхнути економіку США до рецесії. Додавши, що попри те, що у золота є можливості для зниження, оскільки технічно воно не перепродане, на ринку наявна деяка стійкість, та розцінює поточний розпродаж як крок капітуляції напередодні засідання з грошово-кредитної політики. Також він розглядає можливість зниження волатильних товарів, таких як мідь і срібло.