Долар не може, євро не хоче

Ринки часто переходять зі стану затишшя перед бурею до самої бурі. Наскільки сильною вона буде, ніхто не знає. Насичений економічний календар тижня до 1 квітня лише дозволяє припустити, що після тупотіння на одному місці EURUSD нарешті перейде до активних дій. Однак коли долар США не може розвинути перевагу, а євро не хоче форсувати події, є великий ризик розширення консолідації.

Коли переговори Росії та України зайшли в глухий кут, військові дії тривають, члени FOMC використовують виражену «яструбину» риторику, а різні напрямки ділової активності США та єврозони натякають на дивергенцію в економічному зростанні, доля пари EURUSD, здавалося б, визначена. І якщо готовність Джеймса Булларда підвищити ставки до 3%, і Лоретти Местер – перевищити нейтральний рівень в 2,5% якомога швидше, нікого не дивує, то агресивні спічі вчорашніх «голубів», Мері Дейлі та Чарлза Еванса свідчать, що ФРС налаштована рішуче. Терміновий ринок видає майже 75%-у ймовірність збільшення витрат за позиками на 50 б. п. у березні. В таких умовах долар США повинен рости як на дріжджах. Не росте.

Інвестори чомусь впевнені, що рецесія станеться в Штатах швидше, ніж в єврозоні. Їх не вражають ані близькість останньої до зони бойових дій, ані слабкість економіки Німеччини. Ринок уважно дивиться на готовність кривої прибутковості інвертувати та на розширення спреду між довірою і настроями споживачів. Перший індикатор орієнтований на зайнятість, другий показує виражену чутливість до цін.

Динаміка кривої прибутковості у США