Європейський центральний банк визнав зростання ризику стагфляції, значно знижуючи свої прогнози зростання та підвищуючи прогноз інфляції.
Президент ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що наднакалена геополітична ситуація в Україні істотно впливає на економіку Європи, оскільки ціни на енергоносії та сировинні товари продовжують зростати.
З її слів, попри те що ризики розвитку економіки, пов'язані з пандемією, знизилися, але набагато збільшилися через ситуацію з Україною. Така геополітична ситуація має сильний вплив на економічні настрої, скорочуючи пропозицію товарів, таким чином зберігаючи високі ціни на енергоносії, що може призвести до падіння попиту, щоб обмежити споживання та інвестиції.
У своїх останніх економічних прогнозах ЄЦБ заявив, що імовірно у 2022 році ВВП зросте на 3,7% в порівнянні з попереднім прогнозом зростання на 4,2%. За прогнозами: наступного року економічна активність зросте на 2,8% у порівнянні з попереднім прогнозом у 2,9%.
А у 2024 році економіка може зрости на 1,6%, цей прогноз не змінився в порівнянні з попереднім прогнозом.
З огляду на споживчі ціни, ЄЦБ прогнозує на поточний рік зростання інфляції на 5,1%. Ця цифра набагато вище попереднього прогнозу в 3,2%. Імовірно наступного року інфляція зросте на 2,1% в порівнянні з грудневим прогнозом в 1,8%.
І за прогнозами: споживчі ціни у 2024 році зростуть на 1,9% в порівнянні з попередньою оцінкою в 1,8%.
Лагард зазначила, що наразі інфляція зумовлена зростанням цін на енергоносії, які в лютому підскочили на 3,17%. Додавши, що через сезонні фактори та зростання цін на добрива ростуть і ціни на харчові продукти.
Попри те що, за попередніми прогнозами, інфляція залишиться високою, Лагард сказала, що не бачить зміни парадигми споживчих цін. Додавши, що ЄЦБ не бачить спіралі заробітної плати, яка призвела б до довгострокової інфляції.
З її слів: зростання цін стало звичним. За останні місяці більшість показників базової інфляції зросли. Але поки незрозуміло, наскільки стійким буде зростання цих показників, враховуючи роль тимчасових факторів, пов'язаних з пандемією, і непрямі наслідки більш високих цін на енергоносії.
Деякі економісти відзначили, що ЄЦБ віддає пріоритет зростанню інфляції, а не економічному зростанню, тому що збирається до третього кварталу припинити щомісячні покупки облігацій, що наголошується в заяві ЄЦБ про грошово-кредитну політику.
Також Лагард заявила, що рішення про припинення кількісного пом'якшення буде залежати від даних і того, чи буде інфляція зростати відповідно до очікувань, відкинувши ідею про те, що ця дія розглядається як жорсткість.
З її слів: ми не говоримо про жорсткість, а ми говоримо про нормалізацію.