На хвилі п'ятого за рахунком суперциклу зростання, який розпочався на сировинному ринку взимку, еталонні марки дорожчають четвертий місяць поспіль. Наприклад, північноморський сорт Brent з початку року набрав вже 30%, подолавши допандемічний поріг у $65.
З огляду на відновлення попиту на нафту та значне скорочення її запасів, що накопичилися за час пандемії, експерти припускають, що це не межа зростання. У другому півріччі чорне золото має шанси додати ще 10% і таким чином злетіти вгору до позначки у $74.
Драйвером зростання для нафти у найближчій перспективі можуть стати більш масштабне розгортання вакцинації та, як наслідок, поліпшення епідеміологічної та економічної ситуацій у світі. Однак поки «коронавірусні» новини грають не на боці чорного золота.
Тривожне зростання захворюваності COVID-19, що спостерігається в останніми днями в азіатських країнах, підриває надії на подальше відновлення глобального попиту. На повідомленнях про драматичну ситуацію в Індії у понеділок зранку триває спадний курс нафти, взятий минулого тижня.
Отже, на час підготовки матеріалу червневий ф'ючерс на Brent втратив 0,39% вартості, знизився до позначки у $65,85. Тим часом липневий контракт просів на 0,34%, зупинившись біля рівня у $65,2. Техаська марка WTI також продемонструвала падіння. Ціна знизилася на 0,26% і склала $61,98.
Експерти попереджають, що нафта буде зазнавати негативного впливу коронавірусу аж до 2024 року. Проте впасти ринок чорного золота може не з цієї причини. Ключовим чинником, який вчинить найсильніший тиск на котирування еталонних марок, стане стрімкий розвиток «зеленої» енергетики.
Днями англійська дослідницька група Wood Mackenzie опублікувала невтішний довгостроковий прогноз по нафті. Згідно зі звітом аналітиків, попит на чорне золото почне знижуватися вже через два роки, а до середини століття скоротиться приблизно на 70% порівняно з поточними показниками.
Вуглеводні втратять свій авторитет за умови, якщо світові економічні лідери будуть і далі рішуче налаштовані на виконання Паризької угоди по клімату. Ця домовленість передбачає перехід на альтернативні джерела енергії, щоб запобігти подальшій зміні клімату.
На думку англійських фахівців, найбільшу небезпеку для ринку нафти становитиме електрифікація промисловості та транспортної галузі. За таких умов вже до кінця десятиліття вартість північноморської марки може подешевшати до $37 за барель, а до 2050 року є ризик побачити еталонний сорт за ціною $10.
Зі свого боку сировинні аналітики вважають ці цифри надуманими і нереалістичними, оскільки нині на частку транспорту припадає всього лише 65% світового споживання палива. До того ж сумарний показник для автомобільної галузі та авіації, а остання не поки що не оприлюднила свої вуглецево-нейтральні плани. З цієї причини транспортна електрифікація не зійде лавиною на сировинний ринок, а її сила не зможе лише за пару років знизити його до критичних позначок.
Звичайно, з часом попит на паливо у транспортній галузі може значно скоротитися внаслідок бурхливо зростаючого ринку електродвигунів. Проте звершення «зеленої» революції у промисловості – на фабриках та заводах – вимагатиме набагато більше часу. Тут чорне золото використовується не тільки як джерело палива, але і є необхідним для отримання інших продуктів, що забезпечують життєдіяльність виробництва.
Деякі експерти вважають, що, доки великі галузі не здійснять тотальну відмову від нафтопродуктів, у чорного золота будуть розв'язані руки. Найоптимістичніший прогноз обіцяє нафті подорожчання до $80–$100, проте більш реалістичні прогнози залишають котирування у поточному ціновому діапазоні – від $60 до $65 за барель.
Сировинні експерти не заперечують, що протягом наступного 10-річчя перехід на «зелені» джерела енергії дійсно може скоротити попит на нафту. Проте це буде поступова й неспішна втрата лідерства, про що свідчить поточна статистика обсягів електроенергії, одержуваної з вуглецево нейтральних носіїв. Наразі даний показник не доходить навіть до 30% від усього світового виробництва.
До того ж експерти з Wood Mackenzie не врахували того, що чорне золото належить до вичерпних джерел енергії. Це означає, що в міру виснаження запасів вартість нафти буде лише йти вгору, що не дозволить їй спуститися до рекордних мінімумів навіть під тиском ключових чинників. Обвалу ринку, найімовірніше, не дозволить і ОПЕК+. Учасники альянсу і далі дотримуватимуться політики зменшення видобутку, щоб відвести нафту від краю прірви.